У прес-службі Укрсиббанку відзначають, що клієнти шукають не супердохідності ставки, а гарантію повернення коштів і своєчасного проведення всіх платежів, а ще – якісний сервіс. При цьому в “Райффайзен Банк Аваль” додають, що зростанню обсягу депозитів сприяли, зокрема, обмеження з валютних операцій та виплати дивідендів.
Щоправда, слід підкреслити: ситуація з притоком вкладів у розрізі конкретних «дочок» західних банків не зовсім однозначна. Так, якщо, наприклад, в І кварталі в Укрсиббанку зросла і гривнева, і валютна частина портфелю вкладів юросіб, то в Райффайзен Банку Аваль та ОТП Банку – лише гривнева, а в Укрсоцбанку (він же Unicredit Bank) та Креді Агріколь банку взагалі був відтік як валютних, так і гривневих.
Друга основна група банків, яка збирає «вершки» через перерозподіл ринку, – це державні банки. Не в останню чергу це відбувається через активне «стимулювання» урядом (аж до примусу) державних підприємств переходити на обслуговування в держбанки. Внаслідок цього, зокрема, в І кварталі спостерігалося суттєве збільшення, насамперед, портфелів гривневих вкладів юросіб в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку. Але й попри такі «спонукання», обсяг валютних вкладів підприємств в Укрексімбанку та Укргазбанку в січні-березні скоротився, що може в т.ч. слугувати показником привабливості/непривабливості держбанків в очах приватного бізнесу (і це при з огляду на традиційне уявлення, що держава за будь-яких умов триматиме їх «на плаву»).
Зрозуміло, що участь держави в перерозподілі ринку, м’яко кажучи, не радує недержавні банки. «Спонукання» держпідприємств переходити на обслуговування в держбанки призвело до втрати близько 30 тисяч клієнтів – фізосіб, які обслуговувалися в рамках зарплатних проектів, – розповідають/бідкаються в «Райффайзен Банку Аваль». – Ми згідні із вкрай негативними оцінками щодо «силового» переведення держпідприємств у державні банки в обхід тендерних процедур. Багато з тих клієнтів, яких переводять в держбанки, обслуговувалися у нашому банку багато років. Інколи плани керівництва перевести зарплатний проект в державний банк викликають «народні бунти», які примушують керівництво залишити зарплатний проект у нас».
Разом з тим відзначимо, що відтік вкладів юросіб – це не «тотальна» тенденція, яка характерна для всіх банків з українським приватним капіталом. Скажімо, в Приватбанку в січні-березні зріс обсяг як валютних, так і гривневих вкладів, а в банку «Фінанси та кредит» – лише гривневих. На фоні потреби цих банків у залученні стабілізаційних кредитів через «відповідне» фінансове становище можна не виключати в т.ч., що мала місце підтримка цих фінустанов бізнес-структурами їх власників (через переведення їх грошових потоків, розміщення депозитів тощо).
У будь-якому разі привертає увагу гіперактивне виведення вкладів юросіб з банку «Надра» та, дещо меншою мірою, з Дельта Банку. З огляду на фінансові труднощі цих учасників ринку, доводиться не виключати, що мала місце свідома «підготовка» до введення тимчасової адміністрації, щоб частина клієнтів (у випадку «Надра» – левова частина) убезпечилися від ризику ліквідації банку, що робило б повернення їх коштів більш ніж примарним.
Щодо банків з російським капіталом, які торік були серед лідерів на ринку по відтоку коштів клієнтів, то в І кварталі ситуація була неоднорідна. Так, у банків з російським держкапіталом (ВТБ Банк, Сбербанк Росії та Промінвестбанк) обсяг валютних вкладів бізнесу збільшився (швидше за все, що за рахунок підприємств з російським капіталом або українських компаній, які пов’язані з російським ринком, – ред.). Натомість у приватного «Альфа-банку» він зменшився, причому суттєво. Щодо гривневих депозитів бізнесу, то в «Альфи» та «Сбера» вони зросли, а в Промінвестбанку та ВТБ – зменшилися.
http://antikor.com.ua/