Гаряча десятка. 10 персонажів, які заслуговують не меншої уваги ГПУ та СБУ, ніж Корбан

"Корбан — не останній",— ця фраза з недільного звернення Петра Порошенка облетіла всі українські ЗМІ. Так президент прокоментував несподіване затримання СБУ Геннадія Корбана, лідера партії УКРОП, соратника колишнього губернатора Ігоря Коломойського і опонента глави держави та влади.

У Корбана багатий бекграунд, деякі деталі якого повинні бути цікаві правоохоронцям. Але в ситуації, коли Генпрокуратура місяцями не розглядає справи колишніх регіоналів, а президент і прем’єр ігнорують дані журналістських розслідувань сумнівних справ їхніх соратників, ситуація з Корбаном виглядає як вибіркове правосуддя.

Щоб переконати українське суспільство і Захід в тому, що політики в цій справі немає, владі варто ретельно розслідувати справи ще цілої низки топових політиків і чиновників.
НВ склало список з десяти найімовірніших кандидатів на затримання і проведення детального розслідування їх дій.

Вишки по ньому плачуть

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики у 2010-2012 роках.

Під час роботи Бойка міністром підконтрольна його відомству через НАК Нафтогаз України держкомпанія "Чорноморнафтогаз" купила дві бурові вишки за $800 млн. Переможцями тендерів стали дві невідомі компанії-посередника, зареєстровані в офшорах. Як пізніше з’ясували журналісти, в процесі перепродажу посередники завищили сумарну вартість на $300 млн.

За такою ж схемою в березні 2011 року Чорноморнафтогаз купив два буксири для транспортування вишок. За даними глави МВС Арсена Авакова, їх придбали за ціною $60 млн за кожен, у той час як ринкова ціна не перевищувала $35 млн.

Розслідування, яке Генпрокуратура (ГПУ) почала навесні 2014‑го, підтвердило: керівництво міністерства, Нафтогазу та Чорноморнафтогазу завдало збитку державі умисно.

Але далі справа не пішла. Зараз Генпрокуратура проводить досудове розслідування з приводу купівлі вишок. Сам екс-міністр, як і тодішній голова Нафтогазу Євген Бакулін, проходять по справі лише як свідки. Обидва колишніх чиновника зараз є депутатами Верховної ради, членами фракції Опозиційного блоку.

Корінь сепаратизму

Олександр Єфремов, голова фракції Партії регіонів у парламенті попереднього скликання.

Численні свідки, причому деколи навіть з боку супротивників офіційної української влади, називають Єфремова одним із фінансистів створення так званої ЛНР.
Так, луганський екс-регіонал Володимир Ландік в ході досудового розслідування заявляв: через Укркомунбанк, пов’язаний з Єфремовим, фінансувалися антиукраїнські акції протесту в Луганську.

Про те, що відомий регіонал брав участь в організації так званого референдуму про незалежність ЛНР, і розповів затриманий за сепаратизм колишній мер Стаханова Юрій Борисов.

Однак головне обвинувачення, яке висувають зараз Єфремову в ГПУ,— це фальсифікація підрахунків голосів в парламенті при прийнятті "диктаторських законів" 16 січня 2014 року. Їх поява загострила протистояння на Майдані й призвело до жертв на вулиці Грушевського.

Але і тут покарання регіоналу поки не світить: в лютому 2015‑го його затримали, однак за рішенням Печерського суду випустили під заставу в 3,7 млн грн. 1 листопада у Єфремова закінчився термін домашнього арешту, а 4 листопада з нього зняли електронний браслет.

Грошовий напівпровідник

Сергій Клюєв, народний депутат від Опозиційного блоку, до цього член Партії регіонів і брат одіозного регіонала, колишнього першого віце-прем’єра Андрія Клюєва.

Після втечі опального президента Віктора Януковича і його старшого брата Сергій Клюєв став фігурантом кримінальної справи за звинуваченням у шахрайстві і розтраті бюджетних коштів. У 2007 році брати, за даними ГПУ, опублікованими вже в 2015 році, незаконно заволоділи заводом напівпровідників. А потім ще й домоглися грошових вливань на погашення кредитної заборгованості підприємства з державного бюджету на суму 200 млн грн. Спочатку ці кошти призначалися для соціально незахищених верств населення.

У червні за поданням Генпрокуратури Верховна рада позбавила Сергія Клюєва депутатської недоторканності, але він встиг сховатися від правоохоронних органів і на допити ГПУ так і не з’явився. У листопаді ГПУ відкликала подання на арешт політика на доопрацювання.

Харківська проблема

Геннадій Кернес, нинішній мер Харкова.

Кернес звинувачується практично за тими ж статтями, що і Геннадій Корбан,— "незаконне позбавлення волі або викрадення людини", "катування" та "погроза вбивством". Однак затримувати одіозного мера, який нібито особисто бив активістів харківського Евромайдана, правоохоронні органи не стали. Про те, що Кернес бив людей на останньому судовому засіданні у справі харківського мера, заявив один з потерпілих — Олександр Кутянин. І хоча це було дев’яте судове засідання по справі Кернеса, воно було першим розглядом справи по суті. Суд всіляко затягували: то мер не з’явився на засідання, то в приміщенні пропадало світло, то суддя їхав у відрядження.

Ще один привід для можливих судових розглядів щодо Кернеса — можливе фінансування організації Оплот, члени якої зараз воюють на території ДНР.

Як встановила прокуратура Харківської області, в 2012-2014 році з рахунків комунальних підприємств Харкова були переведені гроші фіктивним фірмам, зареєстрованим лідером Оплоту Євгеном Жиліним. Загальний обсяг виведених коштів склав 100 млн грн. У березні 2014 року тодішній генпрокурор Олег Махніцький в ефірі П’ятого каналу підтвердив, що Кернесу інкримінувалися злочини, пов’язані з однією з бандитських угруповань, назви яких прозвучали в ефірі. Це були угруповання Молода гвардія і Оплот.

Старший за доходами

Олександр Клименко, екс-глава Міністерства доходів і зборів України.

Олександр Клименко, один з фінансистів режиму Януковича, на думку правоохоронних органів України, координував конвертаційні центри.

Ця незаконна корпорація була побудована з розмахом і охоплювала всю податкову сферу країни. Так, за даними ГПУ, одні компанії, до яких мав відношення Клименко, відмивали гроші, інші — розмитнювали за мінімальної вартості імпортні товари. Бізнесмени розповідають, що конкурентів, які займалися таким же незаконним бізнесом, але не під кураторством міністра доходів та зборів, влади карали за всією суворістю закону.

В результаті діяльності Клименко і До бюджету України було завдано збитків на суму понад 6 млрд грн. Сам екс-міністр зараз переховується в Росії і записує рекламні ролики про любов до України.

Незважаючи на те що, за словами начальника управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, в разі приїзду в Україну Клименко буде заарештований, його бізнес продовжує працювати в країні. Це однойменні страхова компанія і банк Unison, а також видавничий холдинг Вести, який багато пов’язують з екс-міністром.
В кінці вересня Печерський суд повинен був прийняти рішення про початок процедури заочного засудження Клименко. Але чи зробив він це, поки невідомо.

Нардеп на $40 млн

Ігор Котвіцький, народний депутат фракції Народний фронт.

В серпні 2015 року Ігор Котвіцький виправив свою декларацію про доходи за 2014 рік, вписавши в неї додаткових 907 млн грн ($40 млн). За інформацією його колеги по парламенту з БПП Сергія Лещенка, влітку цього року Котвіцький вивів з України ці гроші на рахунок офшору з Панами. Для цього Котвіцький перекупив боргові зобов’язання однієї з українських юридичних осіб перед закордонною компанією. Ці гроші нардеп задекларував лише після того, як перевів їх на офшор. Походження цієї суми невідомо.

У той же час Котвіцький є бізнес-партнером міністра МВС Арсена Авакова. У момент обрання в Раду він був членом наглядової ради—віце-президентом компанії Інвестор, яка спеціалізується на інформаційних, консультативних та маркетингових послуг, оптової торгівлі, а також оренду офісних приміщень. До 2013 року головою наглядової ради Інвестора був Аваков, зараз цю посаду обіймає його дружина.

Швейцарський пацієнт

Микола Мартиненко, найближчий соратник прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і главапарламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), ядерної політики та ядерної безпеки.

Микола Мартиненко неодноразово ставав фігурантом скандалів, пов’язаних з підприємствами сфери його інтересів. Зокрема, в цьому році ЗМІ викрили закупівлю керівництвом Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), підконтрольної Мартиненку, палива за завищеними цінами у компанії, пов’язаної з керівництвом ОГХК.

Останній скандал вибухнув після того, як в Україні стало відомо про кримінальне розслідування швейцарської прокуратури діяльності нардепа. За версією слідства, в 2013 році чеська компанія Skoda JS, яка виробляє обладнання для ядерних електростанцій, заплатила Мартиненку хабар у розмірі $30 млн, щоб за його сприяння отримати велике замовлення від українського державного підприємства Енергоатом.

Влада Швейцарії негайно заморозила рахунки політика у себе в країні і порушила справу за підозрою у хабарництві і відмиванні грошей. Слідство триває уже два роки. У жовтні стало відомо, що за запитом Швейцарії до розслідування приєдналася прокуратура Чехії. Українська Генпрокуратура свою участь у справі не коментує.

Банківські таємниці

Микола Лагун, співвласник ліквідованого Дельта Банку.

Понад рік Національний банк України намагався утримати Дельта Банк, одну з найбільших фінустанов країни, власником якого був Микола Лагун. Для цього НБУ виділяв значні суми рефінансування з державного бюджету. Ці гроші керівництво банку виводило з країни.

Так, банк придбав за 4,1 млрд грн $535,3 млн і перелічив їх за кордон в інтересах 12 пов’язаних між собою українських підприємств. При цьому, як встановили слідчі, окремі топ-менеджери цих компаній одночасно були співробітниками Дельта Банку. Генпрокуратура почала розслідування цієї справи, але досі ніяких результатів немає.

Прокурор і закон

Володимир Гузир, колишній перший заступник генерального прокурора України.

Володимир Гузир, будучи першим заступником генпрокурора, перешкоджав міліції у проведенні розслідування, що стосується незаконної діяльності нафтобази БРСМ-Нафта. Останню пов’язують з Едуардом Ставицьким, колишнім міністром енергетики та вугільної промисловості. Зокрема, в листі до МВС він підкреслював, що міліція безпідставно внесла в єдиний держреєстр досудових розслідувань інформацію про заниження групою БРСМ-Нафта ПДВ на суму 1,2 млрд грн.

“Володимир Гузир кришував схему з БРСМ,— стверджує народний депутат від Самопомочі Єгор Соболєв.— Це схема, створена міністром Януковича Ставицьким. Він втік разом з Януковичем, але схема його залишилася".

Пізніше Гузир опинився в центрі ще одного скандалу. 5 липня заступника керівника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакчна та заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця затримали в результаті спецоперації ГПУ і СБУ. Під час обшуку у них вдома і на роботі вилучили близько $500 тис., коштовності і зброю. У свою чергу Гузир спробував порушити кримінальну справу проти заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, який ініціював перевірку прокурорів-корупціонерів. Лише втручання президента остудило запал Гузиря.

“Заступник генпрокурора Юрій Столярчук безпосередньо під керівництвом Гузиря проводить паралельне розслідування законності процесуальних дій керівників і слідчих, збирає про них інформацію,— стверджував тоді інший заступник прокурора Віталій Касько, який також брав участь у викритті прокурорів-корупціонерів.— Я можу розцінити цей тиск як спробу розвалити всю доказову базу у справі прокурорів-хабарників і дискредитувати команду слідчих і прокурорів, які повстали проти системи". В кінці липня Гузир пішов у відставку.

Справа в спирті

Андрій Іванчук, народний депутат фракції "Народний фронт", голова парламентського комітету з питань економічної політики.

Ігор Швайка, екс-голова Мінагропрому, розповідав НВ, що Іванчук причетний до схем сірого експорту продукції держмонополії Укрспирт. Соратник Яценюка, пояснював Швайка, разом з бізнесменом Юрієм Іванющенком, близьким до екс-президента Віктора Януковича, займався контрабандою спирту через Молдову. Тільки-но ці схеми перекрили, Укрспирт в одній лише Київській області заплатив майже в чотири рази більше податків: замість 17 млн грн у 2013 році — 60 млн грн, у 2014‑м. Іванчук також намагався перешкоджати прийняттю закону, що обмежує вплив мільярдера Ігоря Коломойського на держкомпанію Укрнафта. Депутат блокував розгляд законопроекту в комітеті, а коли документ нарешті потрапив до зали, переконував нардепів з НФ не голосувати за нього. За твердженням депутата від БПП, а в минулому журналіста-розслідувача Сергія Лещенка, Іванчук використовував посаду голови парламентського комітету, щоб врятувати свого бізнес-партнера Коломойського від зміни керівництва в компанії "Укрнафта" і, отже, виплати державі мільярдів гривень в якості дивідендів. Компанія Коломойського роками блокувала збори акціонерів через лояльний менеджмент, що перешкоджало виплати дивідендів qhidqhixeiqkukmp державі.

Матеріал опублікований в НВ №41 від 6 листопада 2015 року