Максим Шкуро у політику прийшов у 1998 році, ставши помічником-консультантом народного депутата України, який пізніше допоміг у 2002 році виграти вибори у тодішнього ректора НАУ Віталія Бабака через суд. Ставши районним депутатом Максим познайомився зі своїм майбутнім покровителем Дмитром Андрієвським, який відіграє вже багато років в його житті важливу роль – не лише в якості фінансової підтримки…
У 2005 році Максим вирішив, що варто вступати до найвідомішої та найвпливовішої партії «Батьківщина» Не за ідеологією, а за бажанням влади. Цього ж року та став депутатом Київради. Очолив Солом’янську районну організацію «Батьківщина» та разом зі своєю мамою Оленою Яременко сформували «команду» своїх однодумців, які вже у 2006 році переростуть у цілу фракцію районної ради. Більшість із 18 районних депутатів грали під скрипку Карабаса, наче ляльки. Серед новообраних депутатів - мама Шкуро – Олена Яременко (багато років ця таємниця була за сімома замками), найближчий друг Володимир Корнійчук, який потім став директором «Солом’янка-Сервіс» та відповідав за рекламу, Максим Конобас – друг, кум, голова земельної комісії та заодно і голова фракції в районі, Валерій Кожема – юрист... Найбільша кількість депутатів в районі дала змогу Максиму втілювати свої Наполеонівські плани, а саме - вести торги, навколо кандидатури голови Солом’янської РДА. Прохання лідерів партії не вести торги, а обирати чесно, без підкупу, обурювали Максима Шкуро, який незважаючи на партійну структуру вирішував все одноосібно. Голосування за голову адміністрації таки відбулось за кандидата від «Нашої України» Івана Сидорова, який пізніше перебіг до «Партії регіонів». Отримавши за це немалу суму, Максим Шкуро вирішив вийти з фракції «Батьківщина» в Київраді, за це був і виключений з партії. Але побувши без фракції всього кілька днів, одразу написав заяву про повернення до фракції… Не варто думати, що совість таки взяла верх – імперативний мандат – страшне словосполучення, яке викликало у нього страх.
Займаючись «рішаловом» у Київраді, головою Солом’янської «Батьківщини» Максим Шкуро залишив свою маму Олену Яременко, яка все ще продовжувала керувати своїми депутатами та фракцією… Якби не випадково залишена нею трудова книжка (копія якої до цього часу в архіві організації), мабуть, ніхто би і не знав, чому така приємна жінка захищає людину, яка за стиль життя має лише вечірки, хабарі, відкати… Про те, як працює людина і що вона може зробити для держави, варто подивиться на її допомогу хоча б своїм сусідам… У житловому секторі, що на Відрадному, де живе його мама, багато років не було колектора. Жителі солом’янки, його сусіди, писали колективні звернення, з проханнями допомогти, просили матір передати, але лише з допомогою людей, які звернулись до інших районних чиновників, виявилось, що і кошти виділялись, от тільки Максим їх не туди спрямовував, а колектор люди таки витребували з допомогою інших депутатів лише кілька років тому… Зате цей район він завжди вважав вотчиною і навіть планував там обиратися знову - і листівки друкував про свою персону, і газету роздавав, навіть зроблений колектор собі приписував, як заслугу… Шкода, що інших добрих справ окрім трьох рядків біографії та біг бордів, будучи всі ці роки при владі, людина не зробила!
Залишившись без «Батьківщини», Максима Шкуро звертається за протекцією до Дмитра Андрієвського, аби той включив його до списку УДАРа, з якого самого Діму колись виключили за голосування, всупереч рішення фракції. Втім, депутатство підопічному світить не одразу, але про це пізніше…
Будучи заступником голови Солом’янської адміністрації з його легкої руки та вміло організованих тендерів на продажу приміщень в районі сьогодні залишились сльози. МАФи, реклама, дерибан та виділення землі. Саме останнє таке цікаве та перспективне для покровителя Андрієвського, який має свої будівельні інтереси, а Максиму, хочеш не хочеш, віддячувати треба.
Один з найбільших басейнів в 2009 році басейн "Першотравневий", що розташований в м. Києві по вул. Курській, 17 було приватизовано шляхом викупу орендарем ТОВ "ЕРДЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ", що входить до холдингу "Інтеко" (директор ради директорів Дмитро Андрієвський). Максим Шкуро, будучи тоді Заступником голови адміністрації, зробив все, аби подарувати фірмі Дмитра Андрієвського його за безцінь. Але ж, згідно п.б, ч.2, ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об’єкти фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету. Згідно п.1 ст.4, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду. Та хіба писані закони для тих, хто переслідує свій інтерес, наживається на районному бюджеті, вигадує та реалізує тіньові схеми, а людей просто використовує?!
Навіть у Київраді Шкуро лобіює інтереси Андрієвського… Компанія ТОВ "Інтекко інжиніринг", що входить до холдингу Інтеко, в якому Андрієвський Дмитро Йосипович є головою ради директорів, виграла тендер з ремонту фонтанів напроти входу до кінотеатру "Орбіта" на Хрещатику, 29, та каскадного фонтану на вул. Червоноармійській, 119 вартістю 8,8 млн. грн з терміном виконання до 28 жовтня 2011 року, але роботи надовго затягнулись.
Окрім цього Максим Шкуро також став засновником кількох фірм. Одна з них – «ТЕПЛОДОМ», яка тепер бере участь у аферах разом з фірмою «Аркем». Єдиним допущеним до участі конкурентом фірми «Аркем» стала компанія ТОВ «Теплодом». ЇЇ у 2006 р. заснував Максим Шкуро. У 2010 компанію перереєстрували у Дніпропетровськ.
Виконуючий обов’язки Голови Держфінінспекції України Костюшко В.В. в листі від 18.11.2013 року та начальник Держфінінспекції в Дніпропетровській області Качан Р.В. листом від 26.11.2013 року в результаті перевірки повідомили про ряд порушень. Зокрема, що переможець ТОВ «Аркем» не відповідає документації конкурсних торгів, тому замовник повинен був відхилити дану пропозицію. І на сам кінець, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців для пропозицій ТОВ «Аркем» та ТОВ «Теплодом» одночасно взяла одна особа – Тищенко О.С., що свідчить про змову учасників. Подейкують, що Дмитро Андрієвський має також будівельні компанії у Дніпропетровську, тож можливо співпраця Шкуро-Андрієвський шириться тепер по всій Україні?
Максима Шкуро у дуже вузьких колах пов’язують з ринком «Юність». На Шкуро зареєстрована компанія приватне підприємство "МАКСИМ", яке здійснює роздрібну торгівлю, згідно з даними, вказаними при реєстрації. Під час виборчої кампанії 2012 року навіть подейкували про те, що напад на Шкуро – не політична розправа, а його багаторічні боги, які він так не любить віддавати, втім говорили.
Зрадивши «Батьківщину» та змінивши знову окрас шкури, Максим Шкуро у 2008 році починає відкрито працювати з Дмитром Андрієвським, очолює Київську міську організацію Української селянської демократичної партії, головою якої до цього часу є Дмитро Андрієвський
Втративши Максима Шкуро як депутата, та заступника голови Солом’янської адміністрації, Дмитро Андрієвський знаходить йому нове заняття – влаштовує на посаду заступника начальника управління містобудування та архітектури… «Свои люди нужны везде», але такий фахівець як Шкуро, навіть Попову не згодився, тому у 2012 Голова Київської адміністрації Олександр Попов розкритикував роботу окремих керівників управлінь та вирішив звільнити заступника начальника управління Максима Шкуро за незадовільну роботу у сфері розміщення МАФів. Саме в той період кількість встановлених МАФів по Києву, зокрема в Солом’янці почала зашкалювати. Такого хабарника навіть Попов не витримав.
Вибори 2012 року подарували Солом’янському району двох депутатів – Дмитра Андрієвського та Максима Шкуро, який таки зайшов до Київради після того, як Віталій Кличко та інші депутати Київради пішли працювати до Верховної Ради. Втім, незручний депутат Шкуро у списку був трохи за тридцятим номером і на те, що він стане депутатом ніхто не розраховував. Депутатство Максима Шкуро було під великим питанням, адже УДАРівці були проти його депутатства, після того, як його шеф Андрієвський зрадив їх та був виключений. Втім, Шкуро таки став депутатом, але ні в фракцію УДАР, ні в інші опозиційні фракції він так і не ввійшов. Більше того, разом з регіоналами він ходив на всі сесії Київради та голосував разом з Герегою та провладною більшістю.Втім затятий опозиціонер Дмитро Андрієвський не зважаючи ні на що, радить його на голову Солом’янської адміністрації, та називає його членом команди (інтерв’ю http://glavcom.ua/articles/12525.html). А може, це своєрідна подяка за ті землі, які йому подарував Шкуро в Солом’янському районі під будівництво чи за піар під час виборчої кампанії? Нехай це буде на їх совісті, які і все політичне життя-буття.
Максим Шкуро вигідна кандидатура, він завжди знав як намалювати «схему» дерибану, втілити її, не поворушивши пальцем. Не випадково його шикарний будинок, за масштабами не гірший Пшонкових хоромів знаходиться у с.Музичі, неподалік будинку колишнього голови адміністрації Івана Сидорова.
Будучи заступником голови адміністрації, Максим Шкуро вдало «проводив» громадські слухання для забудовників… Він їх просто фальшував за принципом «Люди покричат и перестанут, а застройщикам нужно помогать».
Історія пам’ятає своїх героїв, а особливо люди, яких такі горе-депутати роками водять за ніс, нічого для них не створюючи, а лише грабуючи. В Інтернеті є звернення членів територіальної громади Солом’янського р-ну м. Києва (мікрорайону „Батиєва гора”). Цьому зверненню вже багато років. Люди ще тоді розпізнали вовка під овечою шкурою: «Ми, члени територіальної громади Солом’янського р-ну м. Києва, висловлюємо свій протест проти діяльності Шкуро як «депутата» та першого заступника голови Солом’янської районної в м. Києві держадміністрації. Ми особисто можемо засвідчити, як цей діяч районного масштабу без вагань стверджує сфальшований протокол громадських обговорень з питань чергової протиправної забудови багатостраждального Солом’янського ландшафтного парку житловою багатоповерхівкою з паркінгом за адресою вул. Солом’янська 17-а. Ми були присутні 05.10.06 на слуханнях з цього питання, які проводились з безліччю порушень: сфальшовані реєстраційні списки присутніх, відсутність секретаря зборів, лічильної та редакційної комісій; бійки, що зчинили „підтримувачі” цієї забудови, які були доставлені на збори навіть із Жулян.
Присутній від адміністрації М.Ю. Шкуро навіть не намагався навести порядок, спокійно і не без задоволення спостерігав за цим неподобством, не давши собі труда хоча би покликати міліцію (натомість міліція була потрібна, щоб за півгодини до початку слухань невідомо з якої причини затримати на кілька годин активіста спротиву проти забудови – виважену та інтелігентну людину).
Навіть забудовник на цих „обговореннях” був вимушений сказати, що при такій ситуації цей захід – тільки попереднє інформування населення (тобто без голосування та оформлення протоколу). Тим не менше, з великим подивом ми дізналися, що зліплений із суцільної брехні протокол був затверджений паном Шкуро і переданий до відповідних підрозділів КМДА як доказ підтримки мешканцями цього чергового злочину проти Солом’янського парку.
Виходячи із цього, вважаємо, що такий депутат, як М.Ю. Шкуро не гідний цього звання і що фракція БЮТ навряд чи збільшить свій рейтинг присутністю людини, яка так легко переступає Закон і норми людської моралі.»
Так писали звичайні люди… Не Хитрик, не Батьківщина, не політичні опоненти… Запитаєте навіщо я пишу – все просто Дмитро і два Максима-кандидата на голову Солом’янської адміністрації - це звичайні обманщики! Тому люди повинні знати правду! Зніміть овечі шкури! Я не претендую на голову адміністрації, ні на будь-які інші посади, я не хочу, аби через таких людей як ви, знову проливалась кров, знову були революції, а ви в своєму реванші нікого не чули, окрім шороху купюр, якими ви набиваєте свої кармани!
Ніхто з вас трьох на Майдані не стояв, і ви не маєте права ставити своїх ставлеників на посади! Ці люди і ви - ганьбите НЕБЕСНУ СОТНЮ, яка поклала своє життя за чесне майбутнє України, проти корупції, брехні, яку ви знову хочете eiqxidzeixkkmp розвивати!
http://blogs.korrespondent.net
