Мільярди оточення Пшонки

Мільярди оточення Пшонки

21 августа 2014 г.

Евгений Дятлов

Оточення екс-Генпрокурора та його сина володіє фірмами, які за останні роки натендерили 3 мільярди гривень.

Уже близько півроку колишній генпрокурор перебуває у розшуку. В Україні і за кордоном тим часом іде полювання на активи старої влади з метою їх арешту. В Європі буцімто знайшли гроші Пшонки на суму 1 млрд євро.

А що ж в Україні? Тут, схоже, завіса теж потроху розсіюється.

Офіційно жодного бізнесу родина Пшонки не має. Чутки про те, що генпрокурорський син Артем мав долю в кооперативі ім. Курченка жоден слідчий, наскільки ми розуміємо, досі не зумів пришити до справи.

Тоді як знайдений активістами маєток Пшонок в Гореничах вражає розкішшю. Це при декларованих прокурором заробітках близько мільйона гривень на рік.

Артем Пшонка. Фото з батьківського маєтку у Гореничах.

На слід навів один з читачів «Наших Грошей». Він повідомив про ще один маєток Пшонки у Донецькій області та закликав звернути увагу на прокурорських сусідів. Мовляв, тоді і з бізнесом буде зрозуміліше. Зрозуміліше справді стало.

Як розповідав колись сам Пшонка, у рідному селі Сергіївці він має близько 10 га землі, успадкованої від родини. Але всі угіддя сільськогосподарського призначення і будувати там не можна. Тому Пшонці довелось звити собі гніздо в одному із сусідніх сіл.

Йдеться про дачу у смт. Дробишеве поблизу Красного Лиману. Місцеві жителі розповідають, що Пшонка оточив себе там невипадковими сусідами. У народі їх маєтки прозвали – «три богатиря».

Одним із привілейованих сусідів (вул. Перемоги, 48) став Володимир Буров, земляк Віктора Пшонки. Обидва вони є уродженцями села Сергіївка. Саме Бурова називають правою рукою Пшонки по бізнесу. Володимир Буров і його син Михайло мають відношення до підприємств, суми замовлень яких у держзакупівлях складають не один мільярд. Але про це згодом, а поки закінчимо історію про сусідів.

За даними Держархбудінспеції, замовником робіт по одному з будинків по вул. Перемоги, 49 смт. Дробишеве був Андрій Шило, згодом заступник прокурора Київської області. Шило – підопічний Пшонки, який був його науковим керівником кандидатської дисертації.

В одному із сусідніх будинків – на вул. Перемоги, 47 була прописана Ніна Вольська, уродженка с.Билбасівка Донецької області. Принагідно: дружина Пшонки народилась також у селі Билбасівка.

Одну з перших підказок в цій історії нам дала сама прокуратура. Після зміни влади прокурори, звісно, заходилися порушувати резонансні справи проти попередників. І от минулого місяця прокурорська прес-служба здивувала нас відвертістю, повідомивши, що вилучає з оренди мисливські угіддя, якими користувався син Пшонки.

Йдеться про 15 тис га землі у Фастівському районі, на Київщині. Судячи з наказу Мінагрополітики, тут Пшонка-молодший полював на козуль і кабанів.

Але найцікавіше те, що земля була віддана в оренду ТОВ «Укрмістобудпроект», керівником якого є Михайло Буров, син того самого сусіда Пшонки в Красному Лимані.

Більше того, Буров-молодший також належав до клубу Артема Пшонка на вул.Гончара, 35, де за даними журналістки Тетяни Чорновол, знаходилася так звана «тіньова прокуратура».

Зрештою, помічницею нардепа Артема Пшонки є Людмила Любім, відома як керівник компанії «Донбас Інвестмент Сенте», співвласниками якої є зокрема Євгенія Бурова (дружина Михайла Бурова) і ПрАТ «Вестастрой» Костянтина Машненкова. Уродженка Краматорська Людмила Любім очолювала благодійний фонд Артема Пшонки «Твори добро», а також є депутатом Запорізької облради від Партії регіонів. Відомо, що свій мандат нардепа Пшонка отримав саме по мажоритарному округу в Запорізькій області.

Цій історії не бракує несподіваних подробиць: 20 лютого цього року, в один із буремних днів революції з Донецька чартерним рейсом разом мали вилетіти особи на прізвища Пшонка і Бурова, з собою вони також перевозили дітей.

Судячи з повідомлень ЗМІ, Віктор Пшонка збирався вилітати 22 лютого. В Інтернеті оприлюднений запис втечі Пшонки від прикордонників, які намагались його затримати. Тому, ймовірно, що 20 лютого вилітав хтось інший із родини Пшонок. Нагадаємо, що у колишнього генпрокурора є старший брат Микола Пшонка, екс-суддя Верховного суду, котрий має сина Романа, також суддю.

А зараз полишимо дружньо-сімейні справи екс-прокурора і повернемось до бюджетних грошей. Згадані сусіди та партнери Пшонок причетні до фірм, що за останні роки виграли тендери щонайменше на 2,95 мільярди гривень та вели інший бізнес (наприклад, завдяки тому, що Михайло Буров є засновником краматорського ТОВ «ТД Укрзолото» стає зрозуміло, чому злі язики називали дружину Пшонки власницею мережі ювелірних магазинів «Укрзолото»).

Михайло Буров є акціонером ПАТ «Коммунтранс» – одного з тендерних чемпіонів України. З 2008 року, коли було засновано «Вісник держзакупівель», опубліковано дані про державні підряди «Коммунтрансу» на суму 1,91 млрд грн.

Зі зміною влади ця фірма значно скоротила свої здобутки. Однак не припинила тендерити на батьківщині Пшонок – у Донецькій області. Останні 2 мільйони «Коммунтранс» виграв 22 липня на ремонт доріг Макіївки, яку і досі контролюють терористи.

У цьому місці ми маємо повинитись перед читачами «Наших Грошей». «Коммунтранс» ми раніше характеризували як «рідна фірма Близнюка». Оскільки одним з її засновників раніше був Олексій Близнюк, син нардепа Анатолія Близнюка, екс-губернатора Донецької області та екс-міністра ЖКГ. Окрім цього, батько Михайла Бурова Володимир є членом наглядової ради ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод», співвласником якого є Сергій Близнюк, другий син Анатолія Близнюка. А сам Михайло Буровдо квітня 2011 року був партнером дружини Сергія Близнюка Олени по фірмі ТОВ «Ікос Інвест» (нині перереєстрована на австрійську компанію «Фрастон Холдінг» і фірму «Стелтон» з Риги).

Через цю суму подробиць ми і вважали «Коммунтранс» близьким до Близнюка, хоча тепер очевидно, що це сфера впливу Пшонок.

Окрім Бурова акціонерами «Коммунтрансу» є також Андрій Тухта і Людмила Зубкова, яка була прописана в одній квартирі з краматорським бізнесменом Костянтин Машненковим, який раніше напряму володів акціями «Коммунтрансу».

Машненков відомий як екс-депутат Донецької облради і один із батьків-засновників Партії регіонів у Краматорську. У пресі Машненкова свого часу називали квотою Пшонки на місцевих виборах, а також нібито кумом колишнього генпрокурора.

У сферу впливу Машненкова також входять компанії «Вестастрой», «Промстроймонтаж», «Астрон» (торгові центри), «Медіагруп Нові Проекти» та інші.

Слід оточення Пшонки видно не тільки на ремонті доріг, а й в інших галузях.

Відомо, що на одного із засновників «Укрмістобудпроекту» (фірми яка орендувала мисливські угіддя для Пшонки поблизу Фастова) – Ігоря Косарєва – також було зареєстроване підприємство «Українська індустріальна інвестиційна група», що виграло тендери на поставку устаткування «Укрзалізниці» на 767,84 млн грн.

Ще 270,09 млн грн. натендерила в «Укртрансгазі» та «Укренерго» фірма «Нафтогазресурс». Причому її успіхи почались в 2011 році, коли старовинний засновник фірми віддав 50% її статутного капіталу Косарєву та краматорчанину Юрія Горбуненко.

Як бачимо, завдяки багатим друзям родина Пшонки могла жити куди веселіше, аніж про це свідчать податкові декларації. Припускаємо, що вищенаведене далеко не повністю пояснює всі фінансові можливості екс-генпрокурора. Нам же залишається сподіватися, що контролюючі органи зроблять надбанням громадськості і решту схем збагачення представників старої влади. Якщо, звичайно, вони мають час і eiqreidrqiqtukmp натхнення.

Ірина Салій, «Наші Гроші»