А что я вижу в Рахове: перед «белым домом» какие-то ребята в форме русских и крымских «титушек» строят баррикаду. Спрашиваю: кто вы и против кого строите баррикаду? Говорят: не пустим Сурмачевского. На вопрос, Сурмачевский «регионал» и чего не пустите его, ответили, что не знают, «регионал» ли, но уже был во власти и был клиентом в Чехии, а им теперь надо положить свою власть - Косовского и Орысю.
Расспросив знакомых в Рахове, перечитав Интернет, я выяснила следующее: на Раховском Майдане (где было 30 человек и 20 охраны) решили, что главой администрации должна быть Кравчук Орыся. Я ее не знаю. Только слышала, что она женщина бывшего (при Даскалюке) главного архитектора, умеющего хорошо говорить на митингах, но не умеющего слушать других. Любое отрицание или совет воспринимает как личное оскорбление. Даже идя по улице, ни с кем не здоровается. Но это ее проблемы. Важно то, кто подписался, от имени целого района, под обращением к председателю ОГА:
Косовский М.И.-председатель ВО «Свобода» района. Этот человек никогда и нигде долго не работал. Некоторое время работал в Чехии и до сих пор не рассчитался с некоторыми работниками. После событий 2005 г. глава районного совета Сурмачевский (против кого теперь Косовский воюет) взял его на работу завхозом районного совета, заставил пойти учиться и финансово помогал получить образование. Теперь Косовский работает помощником народного депутата от ВО «Свобода», имеет ранг государственного служащего и получает немалую зарплату. Но я думаю, что господин депутат не знает о той подрывной работе, которую Косовский проводит в районе. Хотя бы один факт: после смены власти в стране наметилась тенденция к стабилизации. Косовский подумал, что при нормальной спокойной жизни района он с микрофоном (с которым уже и спит в постели) не потребуется, тогда придумал «сенсацию»: в район едет автобус с «Титушками». Патриотические жители Ясиня, Лазещины, сел И.Франковской обл. перекрыли все дороги. Хотя логично было бы подумать, что какие «Титушки» могут приехать в наш район. Но команда от Косовского поступила и чередование было целые сутки. И напрасно, потому, конечно же, никто не приехал.
Второй подписант под обращением - Романюк М.М. Работал завскладом в Раховском лесокомбинате. Пожалуй, все завскладами и механики района могут многое рассказать, как, когда и за какие деньги «доставали» в Романюка запчасти и материалы. После распада лесокомбината ходил по судам, прокуратурам, собесах и добивался (за определенный процент себе) выплаты жителям района. А главная деятельность в то время была - восстановление работы лесокомбината и выплата дивидендов по акциям. Идея очень хорошая, но после того как Романюк получил два земельных участка на территории ЛК и сразу продал их цыганам, то об идее восстановления лесокомбината забыл. Теперь, крича на митингах «Банду геть», надеется при Кравчук Арины получить какое-то теплое местечко в администрации, хотя и не имеет соответствующего образования.
Третий подписант - Ковбаснюк С.И., активист из села Квасы. После событий 2005р.працював в собесе. Надеется с помощью Кравчук стать начальником собеса.
Другие подписанты: Костан, Локотош, Бердар не стоят внимания. Их не только в районе, но и в Рахове мало кто узнает. Таких крикунов для количества можно было написать и больше.
Еще хочу рассказать о таком факте: в районе создан отряд самообороны. В основном там порядочные молодые люди, хотя ни один из них добровольно не пошел служить в армию. Они должны были помогать милиции следить за порядком в населенных пунктах района. А что же они делают? Примерно 20 ребят в камуфляжных костюмах врываются в неврологическое отделение больницы и ищут какую-то медсестру. И только принципиальная позиция завотделением не позволила этим «Титушки» делать беспорядок в отделении, где лежат тяжелобольные. На видео в Интернете видно, что уже в кабинете завотделением руководители самообороны требовали журнал, где медработники ставили подписи в поддержку главного врача. Я верю, что такой журнал есть. Но те руководители самообороны (если бы думали головой, а не тупо выполняли чьи приказы) могли бы подождать с изъятием, чтобы потом по журналу увидеть: кто есть кто.
Извините, но не знаю фамилии одного из руководителей самообороны, которого слышать голос на видео. В Рахове имеет кличку «безбашенный штукатур». Говорят, этот человек никогда нигде не работал. Жил за счет женщины. Взяли в кредит машину. После очередного семейного скандала теща отказалась оплачивать кредит. За неоплату машину забрали на штрафплощадку .. «Штукатур» с помощью дубликата ключей похитил машину всю ночь пьянствовал, а утром полностью ее разбил.
В Рахове говорят, что форму этим ребятам купил за свои деньги наш почтенный депутат Верховной рады, но я думаю, что он не знает, куда посылают этих ребят их руководители.
Мы все видим и читаем в газете как колонна автомобилей авто площади ездит по селам. Дело даже хорошая, но тогда когда надо поднять патриотический дух населения, когда надо подниматься на защиту независимости нашей Украины, идти добровольцами в армию. А вместо этого рассказывают о ситуации в стране и кричат «банду вон». Руководство не понимает, что людям уже надоели их митинги. Мы все смотрим телевизор и без вас прекрасно ориентируемся в политической ситуации. Хотя странно, почему автомайдан не ездит в те села, где традиционно голосовали за «регионы»: Верхнее Водяное, Среднее Водяное, Белую Церковь. Видимо боятся.
Дорогие земляки. Я, как смогла, описала вам тех людей, которые хотят управлять Раховский район. Еще раз напоминаю, что я не знаю Кравчук Арину, но если она, не имея опыта работы с людьми и на руководящих должностях, в окружении таких своих коллег, хочет управлять районом, тогда делайте выводы сами".
На Рахівщині „любі друзі” та „Об’єднана опозиція” борються за владу з громадою або За що віддала життя Небесна сотня
Внаслідок боротьби за владу, „підкилимних” домовленостей, угод, квот, наші „ручні” опозиціонери довели Рахівський район до того, що небайдужі рахів’яни, щоб відстояти своє право на участь у формуванні влади, тобто відстояти кандидатуру Орисі Кравчук на посаду голови РДА, встановили барикади з шин перед адмінбудівлею влади, щоб не допустити новий прихід „любих друзів”, тобто Івана Сурмачевського. Слід зауважити, що пан Сурмачевський, депутат райради, наразі очолює осередок політпартії „Наша Україна”, „клієнтує”, подає депутатські запити, відстоює інтереси громадян, які гнуть спину, працюючи на нього в Чехії. Це той самий голова Рахівської районної ради, який рішенням № 94 від 21.12.2006 р. виділив чималу суму коштів на придбання житла (квартири) одіозному прокурору Рахівського району В.І. Конару. Решта простих смертних і нині очікують своєї черги на отримання квартири.
5 лютого 2007 р. п. Конару оперативно видано корінець ордера № 138, на право заселення житла в Рахові, по вул. І. Франка, 20/37. А третього квітня того ж року отримав свідоцтво №14 на право власності на квартиру, що зареєстровано у БТІ райради. Згідно із вимогами ст. 49 ЗУ „Про прокуратуру”, працівники прокуратури мають право на отримання житла за умови відпрацювання 25 років, отримання травми, інвалідності під час виконання службових обов’язків та інше. Жодних правових прав не було. Це – злочин. Нецільове використання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем. Звертаюся до прокурора району Ю.П. Беламута з проханням надати правову оцінку та притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб, причетних до згаданих фактів, згідно вимог діючого законодавства. Про вжиті заходи прокурорського реагування повідомити громадськість через газету „Зоря Рахівщини”, у терміни, визначені законодавством. Зокрема, з приходом до влади у 2006 р. пана Сурмачевського на посаду голови Рахівської районної ради, він за рік роботи збільшив видатки ради вдвічі, ніж було за його попередників, яке колись називали недемократичним. А видатки прості: мобільний зв’язок (напевно, для оперативного зв’язку у Чехії), транспорті витрати на роз’їзди високопосадовця у особистих справах та ін. Складається враження, що Іван Михайлович живе ще у 2006-2010 р., тобто видає бажане за дійсне, втратив відчуття часу. Вдруге громада Рахівщини не стане на ті самі граблі.
Щоб легалізувати власне повернення у владу шляхом найменшого опору, п. Сурмачевський просуває себе у співзасновники ГО „Майдан”, куди обов’язково для координації дій зі столичним Майданом повинні були входити тільки районні керівники „Свободи”, „УДАРу” та „Об’єднаної опозиції”, а всі інші мали бути представниками від громадських організацій та активісти. Та, станом на 14.02 ц. р так звана рада ГО „Майдан” складалася з 25 осіб, з яких 19 (!!!) – представники депутатського корпусу та політичних партій. І тільки 6 – представники від громадськості. З перших днів діяльності ради ГО „Майдан”, за потурання інших партійних членів ради, п. Сурмачевський у своїх виступах від 10-30 хв. намагався повчати всіх, як треба працювати. Правомірні намагання громадських активістів ввести до ради представників від громади з різних населених пунктів району блокувалися голосуванням партійної більшості. Тобто, не було реальної можливості відновити баланс сил (50% партійців на 50% від громади). Мало того, за справедливу критику автора цих рядків п. п. Сурмачевський і Німчук намагалися виключити з ради ГО „Майдан”. Наступною жертвою мала бути Орися Кравчук, що, в принципі, й сталося.
На одному із засідань ради, членами ради ГО „Майдан” введено депутата Юрія Ткачука, який одразу після голосування про прийняття сказав:”... Я бачу тут створено кістяк Народної ради”, яка, як передбачалося, повинна була перебрати на себе повноваження райдержадміністрації (створення виконавчого комітету), куди аж ніяк не вписувалися
представники від громади, що показали подальші події.
Депутат райради Ю. Ткачук у всьому потурав І. Сурмачевському. Жодного разу не виступив на мітингах, не брав участі у „Автомайданах” по району, жодного разу не стояв у наметах по збору коштів на потреби столичного Майдану. Однак у коментарі в газеті „РІО” за 22 березня ц. р. земляк Ткачук облив брудом, навішав різних ярликів нам, небайдужим громадянам, які не стояли осторонь і відкрито висловлювали власну думку, відстоювали і для нього та його родини право жити у демократичній правовій державі.
6 березня відбулося засідання ради ГО „Майдан” за участі активістів, представників громади району. На ньому були присутні керівник об’єднаної опозиції Є. Німчук, депутат М. Влад („Наша Україна”), голова села Богдан П. Ференц. Після обговорення питань щодо подальших дій, автор цих рядків запропонував озвучити, внести на розгляд кандидатури на голову РДА. Депутат міської ради О. Севч запропонувала І. Вербицьку (Ківер), а Є. Німчук заявив, що „Об’єднана опозиція” не буде нікого висувати на посаду голови РДА. Керівник ВО „Свобода” М. Косівський запропонував кандидатуру кооординатора-керівника ГО „Майдан” О. Кравчук, яку всі присутні бурхливими оплесками, майже одноголосно, підтримали. Підтримав кандидатуру Орисі Миколаївни і багатолюдний мітинг, який відбувся 18 березня, а також підтвердив раніше подане звернення до голови Закарпатської ОДА. Жоден громадянин, керівник територіальних громад та політичних партій не запропонував іншу кандидатуру.
19 березня відбулася координаційна рада за участю сільських, міських голів під головуванням в. п. голови райради М. Фірки. Підставою розгляду стало суперечливе висвітлення у різних інтернет-виданнях інформації щодо підтримки кандидатур на підписання голови Рахівської РДА. Згідно з протоколом, „кандидатуру І. Сурмачевського підтримав би тільки кожен четвертий голова села”. Депутати від „УДАРу”, „Батьківщини”, ЄЦ, не збиралися та не обговорювали кандидатуру І. Сурмачевського. Однак, псевдодепутат Ю. Ткачук, псевдоактивісти, псевдоголови сільських рад, так звана „інтелігенція краю” ввели в оману В. Лунченка, надавши йому неправдиву інформацію. Судячи з коментарів „писарчука” Ткачука, громадяни, активісти, які виступають проти доларового мільйонера Сурмачевського – це люди проплачені Балогою і Петьовкою. З написаного закрадається сумнів, чи, бува, не працює депутат на російські спецслужби, ЗМІ, бо перекручує всі беззаперечні факти.
Під час засідання представників осередків політичних партій та громадських організацій при Рахівській районній раді, яке відбулося 25 березня у форматі „круглого столу”, більшість учасників підтримали кандидатуру В. С. Турока.
Панове Ткачуки, Сурмачевські, Слони! Бійтеся Бога, покайтеся. У передвеликодний піст ви облили брудом, оббрехали порядну, чесну людину, жінку, Орисю Миколаївну Кравчук, яка понад три місяці працювала і працює за нас усіх разом взятих, як сказав ваш союзник-зродник В. Саїк. Жоден депутат районної та міської рад ані дня, ані години, не пробув у наметі в Рахові, де збирали кошти на потреби Майдану. „Об’єднана опозиція” („Батьківщина”, „Фронт змін”) жодного разу не встановили свого „фірмового” намету, маючи на папері понад шістсот членів політпартій. А „нашоукраїнці” взагалі мали б саморозпуститися, бо їхній лідер Ющенко теж причетний до теперішніх подій, бо закликав голосувати проти всіх (немає держави проти всіх), цим самим привів до влади зека.
Як так могло статися, що у райраді є 28 опозиційних депутатів з 42, а головою ради стає... регіонал М. Беркела. А все просто, бо позафракційні депутати та „затяті опозиціонери” від „Батьківщини”, тобто В.Вербицький, І. Вербицька (Ківер), П. Бочкор проголосували „за” представника „Партії регіонів”. Тобто, зрадили нас, виборців, віддали наші голоси за злочинну партію.
Не відстає від опозиційних депутатів ради у своїй діяльності і голова села Богдан П. Ференц – права рука, вірний служака Сурмачевського. Так, 29 березня, 2013 р., без погодження
сільської громади, „протягує” рішення №347 „Про надання дозволу на розробку детальних планів територій для розміщення малих гідроелектростанцій”. Ходять чутки, що в обмін на згадане рішення пан Ференц отримав квартиру (відомчу) від обленерго в Ужгороді. До честі громади Богдана, на згадане рішення накладено вето, мораторій на 10 років. Це той самий Петро Ференц, якому І. Сурмачевський у часи свого правління надав ще одну посаду заступника голови райради, що суперечить вимогам ЗУ „Про місцеве самоврядування”. Згідно із цим законом, легітимно працював тільки заступник П.Ю. Бочкор, а „ручний” заступник Ференц незаконно отримував заробітну плату з бюджету. На таке кричуще нецільове використання коштів скаржився до прокуратури району депутат М. Кокіш-Мельник. Однак „ручний” прокурор В. Конар, отримавши хабара у вигляді квартири, не вживав ніяких заходів.
У дописі П. Ференца у „РІО” зазначено, що Орися Кравчук не є аморальною, брехливою чи заплямованою особою, на відміну від Сурмачевського, який яскраво „світиться”, як лампочка Ілліча, у своїх здібностях зі зловживання службовим становищем, розкрадання бюджетних коштів. Володіючи інформацією за вищенаведеними фактами, у понеділок 24 березня, до голови ОДА В. Лунченка поїхали небайдужі мешканці, а це – понад 300 осіб (!!!), щоб відстояти своє право на формування влади в районі, здобуте дорогою ціною – ціною життя героїв Небесної Сотні, Героїв України. При зустрічі з головою ОДА було подано нове звернення від громади про призначення п. Турока В.С. на посаду голови Рахівської РДА, так як Орися Кравчук безпідставно була усунута від призначення, буцімто вона людина від Балоги (ЄЦ), а не від громади.
Голова ОДА, як порядний господар, зустрів нас на площі перед будівлею ОДА, не запросив делегацію від громади до себе, сказав, що йому нічого не відомо про Турока В.С. і він дасть вказівку... СБУ у Закарпатській обл. Перевірити, чи перебував В.С. Турок у Партії регіонів та інше. Натомість, на запитання від громади Рахівщини, хто запропонував, яка громада висунула Сурмачевського, „губернатор” відповів, що йому порекомендувала... Тетяна Слюз (до 2010 р. очолювала Держказначейство України, а з 2010 р. перебувала у „бігах” за кордоном), а також йому телефонував якийсь міністр з Києва, протеже Сурмачевського, хоча прізвища „даху” не озвучив. Почувши такі слова від „демократичного губернатора”, громада Рахівщини була надзвичайно обурена. При цьому, один з активістів додав, що де гарантія того, що з Віктора Турока „неупереджена”, „об’єктивна” служба не зробить агента ФСБ Росії (Путіна), так як було попередньо зроблено з Орисею Кравчук – людиною ЄЦ. До речі, доводжу до відома громаду Рахівщини, що Турок В.С. пройшов без зауважень через Люстраційний комітет у Закарпатській області, про що подано письмове повідомлення голові ОДА того ж дня (24 березня).
25 березня група підтримки Сурмачевського була прийнята офіційно, як поважні особи, головою ОДА у солідному офісі, з усіма витікаючими наслідками. Про якісь там перевірки п. Сурмачевського відповідними службами навіть не згадується на сайті прес-центру ОДА.
Шановна громадо Рахівщини! Не будьмо байдужі, не стіймо осторонь! Хіба за такі принципи, ідеї, за таку владу ми стояли на майданах всіх рівнів. За що люди гинули, віддала життя Небесна Сотня – Герої України? Щоб призначили керівників району з Києва по телефону???
Політики різних рівнів (депутати), зокрема, у Рахівському районі, так звані „опозиціонери” знову рвуться до влади, прикриваючись якимись надуманими домовленостями, угодами, квотами між політичними партіями.
Забудьте про свої амбіції. Рахівщина – нейтральна, так би мовити Швейцарія і на нашій території не пройдуть будь-які підкилимні ігри, не поширюються, не діє телефонне право. Право формувати владу у Рахівському районі гарантовано нам, громадянам України, ст. 5 Конституції України, згідно з якою „...носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”. Докорінно міняймо систему влади, а не обличчя (таблички
на кабінетах). Владу – народові!!! Слава Україні!!! Слава Небесній Сотні!!!! Слава Героям qhiddqiqdriddxkmp України!
КОМПРОМАТ
