Куди приведуть виїзні візи для українців

04 февраля 2015 г.

Чи законно влада обмежує права на виїзд за кордон для військовозобов’язаних

Українцям для виїзду за кордон буде потрібна довідка військового комісаріату. З відповідною ініціативою виступили Генштаб і Міністерство оборони. Президент підтримав пропозицію та делегував Кабміну "опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції".

Нагадаємо, що приводом для такої ініціативи стало повідомлення в низці ЗМІ про те, що з якогось села чоловіків призовного віку після оголошення мобілізації автобусом вивезли за кордон. Жодної статистики щодо масовості таких виїздів не наводили. "Є випадки, коли громадяни виїздять за межі України", - інформують речники Генштабу.

Пізніше з’явилися заяви про те, що наразі навіть виїзд за межі адміністративної одиниці, де проживає громадянин, вимагає отримання дозволу військового комісара. Насправді, законом таких обмежень не передбачено.

На жаль, такі непопулярні наміри влади провокують на непопулярні коментарі.

Чим це може загрожувати українцям?

Передбачається, що видача таких дозволів буде зосереджена в руках військових комісарів, і це створює великий корупційний ризик і ризик суттєвого порушення прав людини. Влада у країні потихеньку переходить до рук військових.

Посилання на невідкладність заходів в указі президента свідчить, що такий порядок виїзду з України може бути впроваджений негайно. Але це призведе до зриву планів багатьох людей: адже в один день виникне додаткова вимога, яку просто не буде часу виконати.

Інший аспект — це внутрішньо переміщені особи і, зокрема, мешканці окупованої території, а також громадяни України, які постійно мешкають за кордоном, навчаються в іноземних вишах, працюють за кордоном тощо. Такі заяви військового командування призвели до того, що вже багато хто з наших співгромадян, які перебувають за кордоном, висловили небажання повертатися в Україну хоча б на деякий час: вони не бажають обривати навчання або втратити роботу за кордоном.

Окреме питання щодо кримчан. Люди, які проживають у Криму, зараз узагалі не перебувають на військовому обліку в Україні, а відтак не можуть отримати такий дозвіл. Більше того, за практикою прикордонної служби, заборона виїзду з України розглядається і як заборона на в’їзд до Криму. Тобто подорож із Криму на материкову частину України, крім уже наявних труднощів, потягне щонайменше необхідність витрати часу на отримання такої довідки, без чого повернення додому виявиться просто неможливим. Але якщо, наприклад, в’їзд до Криму не потребуватиме такого дозволу, то тоді такий дозвіл взагалі перетвориться на фікцію, оскільки будь-хто через Крим зможе безперешкодно виїхати з України — хоча й не зовсім законно.

До речі, відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України", наявність перешкод для виїзду з України може бути навіть підставою для вилучення закордонного паспорта. Щоправда, перелік обмежень поки що не передбачає ситуації, про яку тут ідеться. Але це поки що.

Національна та міжнародна практика

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються ЗАКОНОМ. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Ця норма відповідає змісту ст. 2 Протоколу №4 до Європейської конвенції про захист прав людини, відповідно до якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров’я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Ініціатива Міністерства оборони, очевидно, відповідає одній із цілей, передбачених Конвенцією, - інтересам національної безпеки. Проте легітимна мета не завжди виправдовує засоби. І для того, щоби встановлення обмежень могло бути виправданим, воно має відповідати також низці інших вимог.

Зокрема, таке обмеження має бути передбачене законом. Ані постанова Кабміну, ні тим паче наказ Міноборони не відповідатимуть такій умові. Тобто відповідне рішення може прийняти винятково парламент і лише у формі закону.

Але найскладніше — це вимога щодо необхідності в демократичному суспільстві та пропорційності обмеження. Тут виникає низка запитань:

- Чи буде поширюватися обмеження на всіх військовозобов’язаних, включаючи жінок, чи лише на чоловіків?

- Але якщо всі чоловіки, як правило, є військовозобов’язаними, то серед жінок таких лише частина. То за якими ознаками прикордонники будуть визначати, яка саме жінка є військовозобов’язаною, а яка — ні. (Проте введення загального обмеження щодо жінок буде відверто непропорційним, оскільки більшість із них не підлягають призову. Тобто перше питання — про коло осіб, на яке буде поширюватися це обмеження).

За законом розрізняється свобода пересування та свобода вибору місця проживання. Якщо спрощено: свобода пересування передбачає право залишати домівку на деякий час ("право подорожувати"), а свобода вибору місця проживання — вибір власне домівки. Проте закон також прямо допускає, що домівок у людини може бути декілька.

Зараз відбувається мобілізація. На період мобілізації ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" обмежено свободу вибору місця проживання — тобто можливість змінити домівку. Змінювати місце проживання військовозобов’язані можуть лише з дозволу військового комісара. І це так.

Однак свобода пересування, зокрема право виїзду за кордон, законом не обмежена. Тому зараз це не потребує ніякого дозволу воєнкома, а заяви про необхідність отримання якоїсь довідки ні на чому не ґрунтуються.

Єдиний випадок, коли дійсно може бути обмежено свободу пересування — це введення воєнного стану. Але введення воєнного стану передбачає зміну ладу всієї країни і зачіпає не лише цей аспект. На щастя, поки що про це не йдеться.

Чи мали б отримувати таку довідку переселенці?

Відповідь на це запитання значною мірою залежить від питання про те, чи підлягають переселенці (ВПО) мобілізації. Очільники військового відомства дають суперечливі пояснення з цього приводу. А правда полягає у тому, що, насправді, можливості призвати таких осіб поки що відсутні через перебування їхніх облікових справ на окупованій території. Але водночас не існує й законодавчого обмеження щодо призову таких осіб. Тому заяви про те, що внутрішньопереміщені особи не можуть бути мобілізовані, і про те, що законом ніяких пільг для них не передбачено — однаково правда.

Проте варто розуміти, що мобілізація таких осіб може остаточно зруйнувати їхнє життя. Зміна місця проживання вже поставила багатьох у скрутне становище. Але здебільшого ці люди якось пристосувалися: знайшли роботу, житло тощо. У них були якісь заощадження, які дозволили орендувати житло на перший час. Почав виникати крихкий баланс. Мобілізація таких осіб призведе до того, що повертатися їм уже буде нікуди, бо навіть грошей, які зараз отримують військовослужбовці, не вистачить на те, аби через певний час розпочати облаштовуватися знову. Що казати про сім’ї таких осіб, які втратять годувальника? Все це може бути ще більш справедливим для осіб, які виїхали з зони АТО, багато з яких намагаються облаштувати свою домівку на новому місці.

Напевно, надання внутрішньопереміщеним особам відстрочки щодо мобілізації на декілька років могло б бути справедливим вирішенням проблеми.

Тенденція до диктатури

Отримання дозволу на право виїхати за кордон нагадує виїзні візи, які існували за радянських часів. Такі візи – сумна і дуже ризикована тенденція. Відповідно до законодавства, яке було створено вже після повалення режиму Януковича, той мав би значно більше законних підстав для застосування сили до мітингувальників і невідомо, чим би тоді це все закінчилося. Ініціатива росіян щодо введення виїзних віз для власних громадян викликала велику критику й обурення як іще один крок на шляху до посилення диктатури.

Але в Україні тишком-нишком уже зараз створено багато законодавчих підстав для встановлення тоталітарного режиму. І все залежить лише від настрою того, хто при владі. А введення обмежень на виїзд з України зараз виглядає як іще одна цеглинка у стіну відновлення тоталітарного режиму. Війна — це дійсно жорстока річ. Але під приводом необхідності захисту країни від ворогів створюється механізм захисту влади від народу. Ось і виникає питання: кому це вигідно і чи дійсно інтереси національної безпеки зараз потребують таких eiqridttiqxkkmp обмежень?

theinsider.ua

Теги статьи: Мобилизация Виза