Та йдіть ви в «Надра»! або Деякі непрофесійні міркування щодо банківського кріпацтва

Та йдіть ви в «Надра»! або Деякі непрофесійні міркування щодо банківського кріпацтва

05 февраля 2015 г.

Петр Погибин

«Біля «Геркулеса» годувалося кілька приватних акціонерних товариств. Було, наприклад, товариство «Інтенсивник». Головувати в ньому запросили Фунта. «Інтенсивник» дістав від «Геркулеса» солідний аванс на заготівлю чогось лісового – зіцголові не обов’язково було знати, чого саме. І одразу ж лопнув. Хтось згріб грошву, а Фунт сів на півроку. Після «Інтенсивника» виникло товариство на віру «Трудовий кедр», – зрозуміла річ, під головуванням благообразного Фунта. Зрозуміла річ, аванс у «Геркулесі» на поставку мореного кедра. Зрозуміла річ, несподіваний крах, хтось розбагатів, а Фунт відробляє платню голови, – сидить. Потім «Пилодопомога» – «Геркулес» – аванс – крах, – хтось щось згріб – відсидка. І знову: аванс – «Геркулес» – «Південний лісорубник» – для Фунта відсидка – комусь добрий куш.
– Кому ж? – допитувався Остап, походжаючи навколо старого. – Хто фактично керував?
Старий мовчки посмоктував з кухля чай і ледь підіймав важкі повіки.
– А хто його знає? – сказав він розпачливо. – Від Фунта все приховували…»

(Ілля Ільф, Євген Петров. «Золоте теля»)

” А у вас же грошей немає!”

Вранці третього лютого 2015 року я пішов до магазину. Мабуть, на цьому можна було б повідомлення й закінчити, бо подія ж настільки дрібна, що не заслуговує найменшої уваги. Але… Моя картка «Надра Банку» на оплату покупки «не зреагувала».

– Вибачте, – засумувала на касі продавщиця, – а у вас же грошей немає!
– Та я б теж не сказав, що це можна назвати грошима, але щонайменше 150 гривень на картці є.
– Шкода, але нічим допомогти не можу. Мабуть, вам треба звернутися до банку. А ми ж – лише магазин.

До найближчого відділення «Надра Банку» їхати мені маршруткою хвилин двадцять. Тож вирішив спочатку спробувати щастя у банкоматі, що належить «Приват Банку». «Зарядивши» картку, за тридцять секунд отримав на моніторі повідомлення: «Відбувся збій системи, повторіть запит пізніше».
З таким же результатом закінчився похід до другого (і останнього у моїй місцевості) банкомату.
У відділенні «Приват Банку» пояснили, що тут свою «надрівську» готівку я відтепер отримати не можу, а з усіма своїми питаннями мені треба все ж таки звертатися до «Надра Банку».

Спочатку телефоную:
– Добрий день! Я не зміг сьогодні скористатися своєю карткою. Можете пояснити, в чому причина?
– Технічні труднощі з комунікаціями, – бадьоро пояснює ввічлива дівчина.
– А коли будуть вирішені технічні труднощі з комунікаціями?
– Орієнтовно, за тиждень.
– В такому випадку я сумніваюся, що ви назвали справжню причину.
– Вибачте, іншої інформації я не маю…

Про мої дрібні особисті проблеми

Так чому, власне, я став клієнтом «Надра Банку»? Це має свою передісторію.

Наприкінці жовтня минулого року після традиційних поневірянь і мандрівок по численних конторах я, маючи за плечима 35 років трудового стажу, був, нарешті, офіційно зареєстрований Ірпінським міським Центром зайнятості Київської області в якості безробітного.

– Ми будемо сприяти вам у працевлаштуванні, – пояснила співробітниця Центру. – Окрім того, тепер ви отримуєте право на державну допомогу з безробіття. Наступний етап – оформлення банківської картки, на яку і перераховуватимуть гроші.
– Я вже маю картку клієнта «Приват Банку».
– Ні, це не підходить. Вам треба мати картку «Надра Банку».
– Чому?
– Бо, зокрема, через цей банк централізовано йдуть кошти на державну допомогу безробітним.
Картку я отримав, адже альтернативи не було: або я клієнт «Надра Банку», або не отримую визначених законодавством виплат.

Про великі особисті проблеми Дмитра Фірташа

Дмитро Фірташ. Фото: forbes.ua

Ще у квітні минулого року власникові «Надра Банку» Дмитрові Фірташу після розслідування, проведеного спецпідрозділами ФБР, у Сполучених Штатах Америки висунули офіційне звинувачення «в організації міжнародної корупційної схеми», пов’язаної з укладанням низки міжнародних контрактів.

Незадовго до цього за клопотанням правоохоронних органів США Дмитра Фірташа заарештували у Відні, де він на той час перебував. Втім, відсидка була недовгою: пан Фірташ вийшов на волю під заставу у 125 мільйонів євро.
Весь минулий рік у відкритому доступі, тобто, в численних українських і зарубіжних засобах масової інформації, повідомлялося, що «Надра Банк» має надто серйозні проблеми, щоб вважатися надійним. Але це не завадило передавати на рахунки банку гроші з державного бюджету, призначені для соціальної допомоги і заробітної плати громадян.

Лише в перших числах лютого 2015 року у пресі з’явилися повідомлення про те, що «у банку буде введена тимчасова адміністрація». Якщо це й справді відбудеться, з Фірташа доведеться спробувати «вибити» 5 мільярдів гривень, бо він 2009 року, ставши власником акцій «Надра Банку», давав «особисті гарантії Нацбанку при отриманні рефінансування» саме на цю суму.
Окрім того, до сьогоднішнього дня борг перед Нацбанком зріс і тепер становить більше 7 мільярдів.

Аналітики прогнозують, що ці борги «зависнуть» назавжди, бо «гарантії» перед Нацбанком, цілком можливо, були класичною липою, а багатомільярдні зобов’язання «Надра Банку» перед вкладниками ніколи не будуть виконані.
Чи буде хтось відповідати за це на рівні Нацбанку? Судячи з нашої практики, варіант скоріше фантастичний, ніж реальний.

«Та дайте вже хоч що-небудь!»

Того ж дня, 3 лютого, я приїхав до місцевого відділення «Надра Банку», щоб спробувати забрати свої гроші. «Рідний» банкомат був вимкнений. Біля каси стояв чоловік середнього віку і намагався з’ясувати, що ж відбувається у цій фінустанові:
– Моя дружина отримує зарплату на картку вашого банку, – пояснював він касирці. – А зняти гроші не може. Що робити?
– Вона може взяти готівку, але тільки до 200 гривень, – пояснювала касирка.
– Але ж сума на картці більша!
– Це максимальний обсяг, – почув він у відповідь.
– Та дайте вже хоч що-небудь! – погодився відвідувач.
Ще двоє молодиків цікавилися, чи можна оформити кредит.
– Не можна, – пояснила їм інша співробітниця.
Мені пощастило: з картки «Надра Банку» залишки своїх «соціальних виплат» у розмірі 8 доларів 80 центів (150 гривень) я забрав. Глибоко співчуваючи Дмитру Фірташу, який, виходячи на волю з віденської в’язниці, вимушений був віддати 125 мільйонів євро застави. Виходить, втратив цей бізнесмен набагато більше, ніж міг би втратити я?
Але щось мені підказує: в кінцевому підсумку він не залишився у збитку. Як і високопоставлені чиновники, які за рахунок бюджету так наполегливо підтримували його напівмертвий банк упродовж багатьох років.

«Не хочете в цей банк? А хто вас запитує?» 

kontrakty.ua

Напевно, багатьом із вас знайома наступна ситуація.
Ви знайшли роботу, і у відділі кадрів підприємства (установи, організації) почули:
– Ваша кандидатура нам підходить. Тепер підіть до бухгалтерії і там вам оформлять для отримання зарплати картку «NN Банку».
– Так у мене вже є картка «ZZ Банку». Я на неї хочу отримувати платню.
– Хочете? Так ми не хочемо.
Отже, маєте вибір: або влаштовуєтеся на роботу на запропонованих умовах, або залишаєтеся безробітним. У свою чергу, залишаючись безробітним, можете спробувати стати на облік у Центрі зайнятості. Там вам теж поставлять умову: або отримуєте соціальні виплати через «NN Банк», або не отримуєте нічого. Звичайно, ви можете протестувати, але в такому випадку свої права доведеться захищати в суді. Скільки місяців або років? Це вже тема іншої розмови.
В будь-якому випадку – ви банківський кріпак. У прямому розумінні слова. Адже власного вибору не маєте, а зароблені вами гроші, цілком можливо, вже завтра опиняться на рахунках банків, перед дверима яких поруч із інкасаторськими автомобілями вже давно стоять фінансові катафалки.
Я не знаю, чим закінчиться конкретна історія з «Надра Банком». Але не сумніваюся, що випробувана схема банківського кріпацтва залишається непохитною. Чому? Та хоча б тому, що багатьом це вигідно. Скажете, що не вигідно вам особисто?
А хто вас qhiqqkiqthiqetkmp запитує?

Сергій Штанько, для “Ні корупції!”